Вентиляція громадських будівель

Вибір систем вентиляції 

Вибір систем вентиляції залежить від призначення будівлі, її об’єму, характеру шкідливостей, що виділяються, та вимог, що пред’являються до систем вентиляції. Для систем загальнообмінної вентиляції, а також в приміщеннях с місцевими відсосами, які у сумі не перевищують однократний повітрообмін, температура розраховується по параметрам А. Для систем компенсуючих витяжку з лабораторій, навчальних майстерень та приміщень з місцевими відсосами або з виділеннями шкідливостей, які не допускають зниження повітрообміну в приміщенні, припливні системи беруться по параметрам Б.

Вентиляція готелю

Вентиляція адміністративних установ  та проектних організацій

Вентиляція санаторія

Вентиляція лікарні та поліклініки

Вентиляція дитячих садочків

Вентиляція загальноосвітньої школи та школи-інтернату

Вентиляція професійно-технічного училища

Вентиляція середнього спеціального учбового закладу

Вентиляція вищих учбових закладів

Вентиляція спортивних споруд

Вентиляція в нічних клубах

Вентиляція в театрах

Вентиляція а кінотеатрах

Вентиляція в пральнях

Вентиляція в магазинах

Готелі (БНіП П-Л. 17-65) проектуються, як правило, з природною витяжкою в номерах. В ІV будівельно-кліматичній зоні допускається штучна витяжна система вентиляції. В районах з зовнішньою температурою повітря (найбільш холодної п’ятиденки) -40˚С та нижче, необхідно передбачати штучну приливну вентиляцію з нагріванням, а при необхідності, і з зволоженням зовнішнього повітря, яке подається в холодний и перехідний періоди року.  При наявності в номерах сан. вузлів витяжку з житлової частини  номерів проектують через сан. вузли. В районах з зовнішньою температурою повітря (найбільш холодної п’ятиденки) -15˚С та нижче, в тамбурах головних входів в готелі та ресторанів, влаштовуються повітряно-теплові завіси з забором теплого повітря з вестибюлів.

Адміністративні установи та проектні організації (СН 400-70) проектуються з приливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням. В будівлях, де працюють 600 людей та більше, а також в будівлях висотою в десять поверхів та більше, в кліматичних районах з розрахунковою зовнішньою температурою -15˚С та нижче (параметри Б), у головних входів влаштовується повітряно-теплова завіса з забором повітря з верхньої зони вестибюля. Всі приміщення будівлі, за винятком конференц-залів, приміщень громадського харчування та кіно-апаратного комплексу, необхідно забезпечувати єдиною системою приливної вентиляції. Подача приливного повітря передбачається тільки в приміщеннях основного призначення (конференц-зали, банкетні зали, кухні (по балансу, але не менше 30%) та вестибюлі). В системах приливної штучної вентиляції, як правило, встановлюється очищення, а в зимовий період також підігрів та зволоження повітря.

Самостійні системи штучної вентиляції встановлюють для санітарних вузлів, холів, коридорів, приміщень для куріння, приміщень громадського харчування, копіювально-розмножувальних служб, акумуляторних  та кінопроекційних.

Для конференц-залів передбачається самостійна система природної витяжної вентиляції з пристроями проти перекидання тяги. Витяжку з кабінетів площею 24 м та менше і з загальних робочих кімнат влаштовують витісненням повітря через коридори з видаленням його через холи та санітарні вузли. В приміщеннях створюється підпір в розмірі 20% по балансу повітрообміну.

Повітрообмін в приміщеннях основного та допоміжного призначення організовується по схемі «зверху- до верху», а в конференц-залах «зверху-до низу-до верху» або «зверху-до низу». В адміністративних установах сільських населених пунктів допускається облаштування природної витяжної вентиляції.

В ІV кліматичному районі передбачається комфортне кондиціювання повітря. В інших кліматичних районах комфортне кондиціювання влаштовується лише при техніко-економічному обґрунтуванні та узгодження з держбудами країни.

Для забезпечення в приміщеннях комфортних умов повітряного осередку на цілий рік застосовуються сумісні системи опалення та охолодження. Кондиційоване повітря в конференц-зали підводиться через одноканальні системи низького тиску з рециркуляцією повітря, а для всієї будівлі через одноканальні високошвидкісні системи з ежекційними пристроями та централізованими джерелами тепло-холодопостачання. До окремих груп приміщень (по будівлі) можуть бути підведені двоканальні високошвидкісні системи кондиціювання повітря з змішувальними апаратами. В районах з сухим та спекотним кліматом, при невеликому вологовиділенні в приміщеннях, слід застосовувати установки двоступінчатого випаровувального охолодження, а також двоступінчаті системи сухого охолодження повітря.

Приливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати: взимку – температуру 16-21˚С (вологість повітря не нормується), рухливість повітря 0,15 м/с; влітку – температуру в основних приміщеннях не більше ніж на 3˚С (у кухнях 5˚С) вище розрахункової зовнішньої вентиляційної температури по параметрам А (вологість повітря повинні забезпечувати: взимку – температуру 20-21˚С, вологість повітря 45-50%, рухливість повітря 0,15 м/с; влітку – температуру 23-26˚С, вологість 50-55%, рухливість 0,25 м/с. Кількість приливного повітря для основних приміщень визначається при зовнішній температурі +10˚С, а витяжного – при розрахунковій літній вентиляційній температурі (параметр А). Додатковий приплив повітря подається через вікна, а витяжка вентилятором. При наявності місцевих підсосів,  кратності повітрообмінів характеризують мінімуми загальнобмінної вентиляції. При зовнішньому заскленні більш 50% розрахункова внутрішня температура в основних приміщеннях повинна бути +20˚С.

Санаторії (БНіП  ІІ-Л. 10-62) устатковується приливно-витяжною вентиляцією. В ІV будівелько-кліматичному районі рекомендуються системи кондиціювання повітря.

Приливна вентиляція водогрязьолікарень проектується за розрахунковою температурою зовнішнього повітря, параметр Б, інші приміщення – по параметру А.

Приливне повітря повинне подаватися в наступні приміщення: водогязьолікарень, загальні роздягальні при душових, в кабінети парафіноозокерітолікування, інгаляції, електросвітло лікування, рентгенівські кабінети, обідні та глядацькі зали, кіноапаратні. В інші приміщення повітря подається через коридори, а в дверях, стінах або перегородках пророблюються отвори з решітками. В рентгенівському кабінеті приплив повітря проектується в верхню зону, витяжка – 80% з нижньої зони та 20% - з верхньої зони.

В спальних кімнатах з санітарним вузлом витяжка влаштовується через санітарний вузол. Коридори в спальних корпусах ІІІ та ІV будівельно-кліматичних зон облаштовується зі крізним провітрюванням.

При розташуванні банкетного залу суміжно з варильним цехом прилив повітря проектується в банкетний зал, а витяжка – з варильного зала. В варильному залі, заготівельній та кондитерському приміщенні (з пічкою) витяжка повинна перевищувати приток (не менше ніж на дві кратності). Над плитою встановлюється кільцевий витяжний повітровід з шторками з армованого скла. Витяжка над плитою проектується із розрахунку видалення 60% тепла плити, останні 40% видаляються загальнообмінною вентиляцією.

Лікарні та поліклініки (БНіП П-Л. 9-70) устатковуються штучною приливно-витяжною вентиляцією, за винятком інфекційних відділень, де витяжна вентиляція допускається лише природна (з дефлекторами) та окрема для кожного боксу або напівбоксу. Встановлення фільтрів в приливних системах обов’язкова. Бактеріологічні фільтри встановлюються в приливних системах операційних, наркозних, родильних, реанімаційних, післяопераційних, палатах інтенсивної терапії, одномісних та двомісних палатах хворих з опіками шкіри, для 50% місць в відділеннях для грудних та новонароджених дітей, 40% місць в відділеннях недоношених травмованих дітей (при умові обладнання кювезами 20-25% місць) або 60-70% місць[при відсутності кювезів].

Для ІV будівельно-кліматичної зони на літній період розрахункову температуру повітря в кондиційованих приміщеннях допускається приймати на 3˚С вище. Відносна вологість повітря 55-60% та рухливість 0,15 м/с забезпечуються в операційних, наркозних, родильних, післяопераційних палатах та приміщеннях реанімації. Окремі системі вентиляції проектуються для: операційних блоків, реанімаційних, родильних, лабораторій, рентгенівських, гразьолікувальних та водолікувальних кабінетів, приміщень сірководневих та радонових ванн, лабораторій приготування розчинів радону, санітарних вузлів, холодильних камер, боксів.

Дитячі садочки та ясла (БНіП П-Л. 3-71) обладнуються природною витяжною вентиляцією в усіх основних приміщеннях. Штучна приливно-витяжна вентиляція проектується в кухнях, вбиральнях та пральних приміщеннях. Окрема – для ізолятора, кухні, вбиральні та групи пральних приміщень. В шафах для сушки верхнього одягу дітей встановлюється витяжна вентиляція з витратами повітря 10м/год. на кожну шафку.

Загальноосвітні школи та школи-інтернати (БНіП П-Л. 65-73) устатковуються приливно-витяжною вентиляцією.

Приплив повітря в навчальні заклади та вчительські приміщення штучний. При розрахункових опалювальних температурах зовнішнього повітря вище – 30 ˚С, приплив приймають децентралізований непідігрітим повітрям з подачею його в верхню зону (під стелю). При розрахункових зовнішніх температурах нижче - 30˚С приймають приплив підігрітого повітря в верхню зону приміщенні. При визначенні витрат тепла приймається температура зовнішнього повітря, параметра А.

Витяжка з навчальних та вчительських приміщень природна. Для отримання позитивного балансу витяжка повинна бути менше ніж приплив. Механічна витяжна вентиляція облаштовується в санітарних вузлах та в приміщеннях з місцевими відсосами: хімічній лабораторії з витяжною шафою, майстерень з відсосами від верстатів та ін..

При суміжному розташуванні вбиральні та вмивальної кімнат, витяжка влаштовується  лише з вбиральні. В душових – лише в кабінках. При кількості душових сіток 5 та більше, приплив повітря проектується в роздягальню.
   
В приміщеннях кухні,  посудомийних та вбиралень встановлюються самостійні системи вентиляції. Вентиляція столової та буфету проектується по нормам підприємств громадського харчування, кіноапаратної, по нормам для кінотеатрів. Вентиляція навчальних приміщень та вчительських розраховується на асиміляцію надлишкових тепловиділень, вологовиділень та вуглекислоти з тим, щоб температура внутрішнього повітря  знаходилася в межах 16-22˚С (при відсутності тепловиділень 16˚С), вологість 30-60%, вміст СО до 1 л/м.

Професійно-технічні училища (БНіП Н-Л. Б-68) обладнуються приливно-витяжними системами вентиляції. Самостійні системи приймаються в актових залах та спортивних залах, столових, кухнях, хімічних та інших лабораторіях з препараторськими витяжними шафами, кабінеті зубного лікаря, сан. вузлах. Із приміщень з витяжними шафами весь об’єм повітря рекомендується видаляти через витяжні шафи. Для забезпечення витяжки з верхньої зони приміщення  при закритих робочих отворах шаф, шафи устатковуються клапанами розміром 150х150 мм., розташованими у верхній частині. В одну витяжну систему допускається об’єднувати не більше двох витяжних шаф одного приміщення, якщо речовини що видаляються, не утворюють вибухонебезпечних, отруйних сумішей та не дають осаду. Залежно від гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливостей, що виділяються, швидкість повітря в отворах витяжних шаф приймається: при ГДК більше 10мг/м - 0,5м/с; від 10 до 0,1~0,6 – 1; менше 0,1~1 – 1,5. При повному відкритті отвору шафи (розмір робочих отворів приймати 400х700мм) швидкість повітря повинна бути: при ГДК 0,1 мг/м³ та більше  - 0,3 , менш 0,1 - 0,45 м/с. Коефіцієнти одночасності робіт отворів витяжних шаф встановлюються завданням. Подачу припливного повітря проектують безпосередньо в приміщеннях. В приміщеннях лабораторій з шкідливостями що виділяються, приплив повинен складати 90% від витяжки з урахуванням коефіцієнта одночасності дій місцевих відсосів, але не менше 70% загальної кількості повітря, що видаляється з приміщення. Остання частина подається в коридор або суміжні приміщення, які мають двері в лабораторію.

Повітря в навчальні приміщення та лабораторії без місцевих відсосів та витяжних шаф для районів з розрахунковою температурою зовнішнього повітря вище -16˚С, подається децентралізованими агрегатами з подачею непідігрітого зовнішнього повітря в верхню зону в кількості 12м/год на людину.

Температура припливного повітря в усіх приміщеннях допускається не нижче 14˚С, за винятком лабораторій та навчально-виробничих майстерень, де вона враховується  до розрахунку. Вентиляція столових проектується за нормами підприємств громадського харчування з повітрообміном не менше 20 м³/год. на одне посадочне місце, з подачею повітря в обідню залу та видаленням з приміщень кухонного блоку.

Середньо-спеціальні учбові заклади (БНіП Н-Л.18-71)  обладнуються вентиляцією, яка проектується за нормами для ВНЗ. В районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря в холодний період -15 ˚С и нижче, при входах в вестибюль при проході більше 400люд/год передбачається повітряні або повітряно-теплові завіси.

Вищі навчальні заклади (БНіП П-Л. 6-67) обладнуються вентиляцією аналогічно проф.-тех. училищам. Коефіцієнт одночасності роботи отворів витяжних шаф в лабораторіях приймається до 3 отворів – 1; 3-6 отвори – 1-0,7; більше 6 – 0,7-0,5. Ці коефіцієнти рекомендується уточнювати по завданню. Повітря, що видаляється з лабораторій, забороняється транспортувати по цегляним каналам. Для потрапляння повітря з коридорів в приміщення лабораторій, в стінах вбудовують отвори з решітками та звукофільтрами (при проникаючому шумі більше 35дб) та клапан (або іншими пристроями) для відключення. Клапани закриваються зі сторони приміщення. Приплив зовнішнього не підігрітого повітря, розрахований на асиміляцію тепло надлишків, дозволяється для групових аудиторій, учбових кабінетів та лабораторій (без місцевих підсосів та витяжних шаф) в районах з зовнішньою розрахунковою вентиляційною температурою вище -16˚С. В аудиторіях місткістю 50 та 100 осіб, в ІV будівельно-кліматичній зоні, рекомендуються стельові вентилятори (фени). В поточних аудиторіях на 150 осіб та більше приймаються оптимальні параметри повітряного середовища. В зимній період для лабораторій та виробничих приміщень передбачається зволоження припливного повітря до 40-60% при подачі більше 20 м/год. повітря на одного працюючого.

Спортивні споруди (БНіП Н-Л. 11-70) обладнуються припливно-витяжними системами вентиляції, самостійним для спортивних залів, залів підготовчих занять а басейнах, залів-ванн, душових, вбиралень, роздягалень та адміністративно-господарських приміщень, хлораторних та складів хлору, технічних служб (насосних, бойлерних та ін..). Видалення повітря із спортивних залів природне за рахунок тиску припливного повітря.

Повітряно-теплові завіси передбачаються для вестибюлів спортивних залів та басейнів цілорічної дії. При температурах зовнішнього повітря -15˚С та нижче. Швидкість руху повітря в зонах, де знаходяться люди, не повинна перевищувати: в спортивних залах для боротьби та настільного тенісу – 0,25; в залах ванн критих басейнів - 0,2; в душових, роздягальнях, масажних та банях -0,15; в інших приміщеннях – 0,5 м/с. Відносна вологість повітря приймається в спортивних залах та залах для підготовчих занять в басейнах - 35-60%, в залах ванн басейнів - 50-65%.

При об’єднанні кімнати для куріння з санітарними вузлами, витяжка в санітарному вузлі обладнується десятикратна.

Розрахункова кількість глядачів в залах -100%. При застосуванні рециркуляції в системах повітряного опалення спортивних залів, грілок катків та залів ванн критих басейнів, об’єднаного з вентиляцією або кондиціюванням повітря, об’єм зовнішнього повітря повинен бути не менше. Електропускові пристрої систем вентиляції хлораторних та складів хлору розміщуються поза приміщенням, перед входом.

Клуби (БНіП П-Л. 16-71) обладнуються припливно-витяжними системами вентиляції, самостійними для приміщень глядацької та клубної частини, обслуговуючими та адміністративними приміщеннями.

В глядацькій частині проектують припливну вентиляцію з механічним спонуканням для глядацького залу (з рециркуляцією повітря), фойє та обслуговуючих глядацький зал приміщень (кулуарів,  гостинних, буфета, вестибюля та ін..)  та штучну  витяжну вентиляцію з кімнат для куріння, вбиралень, кіноапаратної, артистичних кімнат, акумуляторних та кислотних. Природна витяжна вентиляція передбачається з глядацького зала, приміщень сцени, а також з окремих або відокремлених адміністративно-господарських приміщень.

В клубній частині обладнується наступна вентиляція:

  • штучна припливна в усіх кімнатах для занять гуртків, гостинних, виставкових залах, приміщеннях дитячого сектора, бібліотеки в вестибюлі;  
  • Окрема штучна припливна для спортивного залу, яка може бути об’єднана з повітряним опаленням. Дозволяється рециркуляція. При близькому розташуванні спортивного та малого залів доцільно об’єднувати припливну вентиляцію для обох приміщень в одну загальну систему;
  • Природна витяжна система для усіх приміщень;
  • Штучна витяжка для вбиралень та душових.

В гядацьких залах, залежно від їх місткості, конфігурації та способів розміщення глядацьких місць допускаються наступні схеми вентиляції:

  • в глядацьких залах без балконів, місткістю до 400 глядачів, подача припливного повітря проектується через отвір  у верхній середній зоні приміщення зі сторони кінопроекційної;
  • при наявності у глядацькому залі балкона, припливне повітря подається також під стелею балкона через решітки в задній стіні зала; місця під балконом забезпечуються припливним повітрям в об’ємі, відповідному кількості місць;
  • витяжні отвори  розміщують в стелі або в верхній зоні стін у портала стіни або перед антрактною завісою естради; рециркуляційні отвори можуть бути загальними з витяжкою або окремими, розміщеними в середній або верхній зоні стін зала; витяжні та рециркуляційні отвори не допускається розміщувати під балконом та над балконом.

Відстань від підлоги до низу приливних отворів (решіток) в задній стіні балкону або підбалконного простору повинна бути не менше 2,1м. Припливний факел повинен бути направлений паралельно стелі або на стелю.

Різниця між температурою повітря в зоні глядачів та температурою припливного повітря у припливних отворів або решіток, при видачі припливного повітря на висоті до 2м від підлоги повинна бути не більше 2˚С; при видачі припливного повітря на висоті більше 3м від підлоги, допускається різниця у межах 5-8˚С, в залежності від висоти отворів над підлогою та напрямком припливного факелу. Більш високий перепад температур може бути прийнятий при використанні спеціальних насадок в припливних отворах, які забезпечуюють нормальні температури повітря в зоні дихання глядачів.

Способи подачі припливного повітря та розміщення припливних отворів в глядацькому залі повинні виключати можливість створення застійних зон та неприємного для глядачів відчуття дуття. Спосіб подачі повітря приймається з урахуванням геометричних форм залу, планування місць, наявності балконів та глибини підбалконного простору. Рухливість повітря в зоні глядачів, тобто на висоті до 2 м. від підлоги, в залежності від температури та вологості повітря не повинна перевищувати 0,3м/с (по БНіП П-Г. 7-62).

В глядацьких залах без кондиціювання повітря в літній період застосовується прямоточна схема вентиляції без рециркуляції.

В фойє та кулуарах проектується тільки припливна вентиляція. Фойє та кулуари розглядаються як резервуари припливного повітря для компенсації витяжки з суміжних обслуговуючих приміщень. Об’єм припливного повітря, що подається в фойє, повинен перевищувати на 10% сумарний об’єм витяжки з приміщень буфету, вбиралень, кімнат для куріння, гардеробу, та  плюс двократний об’єм припливу в вестибюль. Припливне повітря в фойє та кулуари необхідно подавати у верхню зону. Для кімнат для куріння та вбиралень проектується загальна витяжна система. В клубній частині припливне повітря подається в коридори або кулуари в усіх випадках в верхню  зону. У малому залі-аудиторії проектується штучний приплив повітря та природна витяжка.

Усі припливні та витяжні решітки в обслуговуючих та адміністративних приміщеннях встановлюються під стелею та повинні мати регулюючі пристрої.

Припливні вентиляційні камери проектуються, зазвичай, у підвальних приміщеннях або на першому поверсі. Не допускається встановлення вентиляційних камер з механічним приводом над та під глядацькими залами, фойє та малим залом-аудиторією.

В районах з розрахунковою зовнішньою температурою нижче -20˚С, в непрацюючий період клуба, в глядацькому та спортивному залах необхідно застосовувати, як правило, повітряне опалення з рециркуляцією повітря, сумісне  з відповідними припливними системами або з повітряно-тепловими завісами. Допускається облаштування глядацьких та спортивних залів самостійною системою чергового опалення з нагрівальними пристроями. При цьому температура повітря в приміщеннях не повинна бути менше +10˚С.

Вентиляція кімнат для куріння, кінопроекційних, акумуляторних та інших приміщень виконуються аналогічно відповідним приміщенням кінотеатрів.

Театри (БНіП П-Л. 20-69)  обладнуються штучними припливно-витяжними системами вентиляції, самостійними для приміщення глядацького та сценічного комплексів, кімнат для куріння, санітарних вузлів, акумуляторних, підсобних при буфетах, світлопроекційних (при дугових проекторах) та трюми сцени. Вентиляцію кімнат для куріння та санітарних вузлів допускається об’єднувати в одну систему. В глядацьких залах театрів стан повітряного середовища в зоні розміщення глядачів повинно бути забезпечено окремою системою вентиляції або кондиціювання повітря, параметри Б.

Для систем вентиляції та кондиціювання повітря глядацького залу та інших приміщень використовується рециркуляція повітря, при цьому кількість зовнішнього повітря повинно складати не менше 20 м³/год. на 1 людину. Зовнішнє та рециркульоване повітря повинне очищатися від пилу.

В глядацькому залі театру з колосниковою сценою кількість повітря, що видаляється, повинно складати 90% припливного повітря, у тому числі через сцену видаляється 17% повітря.

В районах з розрахунковою зовнішньою температурою -15˚С та нижче, при входах у вестибюль та в отворах складів для декорацій, передбачаються повітряні або теплові завіси із забором повітря з верхніх зон вестибюля та слайдів. Для приміщення апаратної регулювання (дросельна) освітлення сцени та залу та інших технічних приміщень з тепловиділеннями більше 20ккал/лм дозволяється подача зовнішнього не підігрітого повітря. При температурі нижче +10˚С підігрів повітря здійсняється за рахунок рециркуляції.

В репетиційні зали, групові приміщення для артистів, виробничі майстерні, апаратні звукофікації, радіомовлення, звукозапису, телебачення та кабінет директора приплив та витяжка робляться безпосередньо з приміщень. В лужних акумуляторах витяжні отвори розміщуються під стелею, в кислотних з двох зон: з нижньої – на висоті 0,2 м від підлоги, та з верхньої – під стелею. Від клеєварок розміщуються місцеві відсоси.

В приміщеннях пральні, для крашення та просочення декорацій встановлюється штучна приливно-витяжна вентиляція з місцевими підсосами. Вмивальні при вбиральнях вентилюються за рахунок витяжки з вбиралень. На всіх відгалуженнях повітроводів передбачаються пристрої для налагоджувального регулювання систем. Всі припливні отвори глядацького залу устатковується пристроями, які дозволяють змінювати напрям руху повітря. Системи вентиляції та кондиціювання  повітря повинні мати: пристрої віброшумоглушення; автоматичне регулювання; дистанційний та місцевий контроль та сигналізацію.

Кінотеатри (БНіП І-Л. 15-68 та СН 30-58)  устатковуються  припливно-витяжними системами вентиляції; приплив штучний з підігрівом повітря. В глядацьких залах витяжка здійснюється через шахти.

В кінотеатрах ІІІ класу з глядацьким залом до 200 місць (включно) допускається пристрій витяжної вентиляції  без організованого припливу. Глядацькі зали кінотеатрів І класу та зали на 600 місць та більше обладнуються пристроями для кондиціювання повітря.

В гядацьких залах кінотеатрів І та ІІ класів цілорічної дії для економії тепла в зимовий та перехідний період, а влітку – холоду в системах кондиціювання повітря застосовують рециркуляцію повітря. Витяжну вентиляцію, природну або штучну, проектують з верхньої зони приміщення через отвори в стелі або бокових стінах.

Вентиляція глядацьких залів в залежності від їх розмірів та конфігурації застосовується по схемі «зверху –вверх та вниз» з наступними рекомендаціями:

  • в глядацьких залах у вигляді амфітеатрів на 200-600 місць подача припливного повітря може бути прийняте як з сторони проекційної, так і з сторони екрану; в глядацьких залах більше ніж на 600 місць припливне повітря допускається подавати через анемостати в стелі (плафони з відбивачами та роздачею повітря в горизонтальному напрямку) або з боку протилежній екрану. Видалення повітря із глядацького залу здійснюється з верхньої зони або з верхньої та частково з нижньої зон;
  • в широких глядацьких залах ( при ширині зала, близькій до її довжині) припливне повітря подається через отвори в стелі  біля одної з бокових стін (або торцевої стіни, залежно від того, яка з стін довша), а видаляється через отвори в стелі біля іншої бокової стіни (або торцевої). Може бути прийнята схема з подачею припливного повітря через отвори в стелі біля бокових (торцевих) стін і видаленням повітря через отвори в середині стелі;
  • при наявності в залі балкона припливне повітря подається під стелею балкону з сторони проекційної. При наявності підбалконної пазухи достатньої висоти, припливне повітря в партер може подаватися через нижню частину бар’єру балкона. Місця під балконом та на балконі повинні бути забезпечені припливним повітрям в об’ємі, відповідному кількості місць. Відстань від підлоги до низу припливного отвору в задній стіні балкона або під балконного простору повинно бути не менше 2,1 м. Припливний факел повинен бути направлений на стелю або паралельно стелі. При подачі припливного повітря на висоті до 2 м. від підлоги, температура припливного повітря  не повинна відрізнятися від температури повітря в цій зоні більше ніж на 2˚С.

При подачі припливного повітря в партер глядацького залу через бокові або торцеві стіни, повітровипускні отвори повинні бути на висоті 3-6 м. від підлоги до нижньої частини отвору. Припливні отвори, як правило, слід розміщувати в плоскості дітей. Вони повинні мати пристрої, які виключають дуття повітря на глядачів.

Припливне повітря в фойє, слід подавати в верхню зону. Припливна система фойє може бути прийнята у вигляді окремої системи або сумісною з припливною вентиляцією глядацького залу, У фойє з буфетом або в розподільні кулуари необхідно забезпечувати подачу припливного повітря в об’ємі не менше об’єму, що видаляється з суміжних приміщень – кімнат для куріння, санітарних вузлів та інших обслуговуючих приміщень.

Припливне повітря в вестибюль може бути подане через фойє, розподільні кулуари або безпосередньо в вестибюль.

В кінотеатрах сезонної дії (літні) припливно-витяжна вентиляція передбачається тільки в глядацьких залах та кіноапаратних.

В кінопроекційних встановлюється штучна припливна вентиляція з підігрівом зовнішнього повітря за рахунок рециркуляції частини повітря з кінопроекційної. Витяжка повітря виконується через витяжні труби від кінопроекторів з дуговими лампами та через витяжні шахти (або дефлектори) з верхньої зони кіноапаратної. Витяжка з кінопроекторів з дуговими лампами проектується штучна або природна, з приміщення кінопроекторів з лампами накалювання – природна.

Витяжна вентиляція кімнат для куріння та санітарних вузлів об’єднується в загальну систему. При висоті стелі більше 3 м., витяжні решітки вбудовуються в двох зонах – під стелею та на висоті 2 м. від підлоги; при висоті менше 3 м. витяжку проектують тільки з верхньої зони.

До витяжних систем проекційних допускається приєднання витяжних каналів з перемотувальних. В службово-господарських приміщеннях, як правило, встановлюється природна витяжна вентиляція. Штучна витяжна вентиляція з самостійними системами встановлюється в сан.вузлах, кімнат для куріння, акумуляторних та кислотних. Системи вентиляції кислотних акумуляторних проектуються в вибухонебезпечному виконанні. Витяжні отвори в лужних акумуляторних  розташовуються під стелею, а в кислотних – під стелею та на висоті 0,2 м. від підлоги. Штучна вентиляція акумуляторних, які не мають денного світла, повинна бути зблокована з зарядним пристроєм (виключення вентиляції – відключення зарядного пристрою).

При визначенні повітрообміну глядацьких залів для теплого періоду року не рекомендується приймати кількість припливного зовнішнього повітря більше 80 м³/год. на людину. В розрахунках для кліматичних підрайонів 1УА та 1УВ приймається нижня межа відносної вологості повітря  (БНіП П-А.6-72).

Приплив повітря в кулуарах та фойє визначається з урахуванням витяжки з суміжних приміщень, які не мають припливної вентиляції. Рухливість повітря в робочій зоні глядацьких залів в холодний період не повинна перевищувати 0,3, в теплий – 0,4 м/с.

Витяжні шахти обладнуються утепленими клапанами з дистанційним управлінням та піддонами з відводом конденсату. Вентиляційні камери, як правило, не повинні розміщувати на та під глядацьким залом. Припливне повітря повинне бути очищене від пилу. Розміщення транзитних повітропроводів для інших приміщень не дозволяється: в проекційній, перемотувальній  та в стінах глядацьких залів, які розділяють глядацькі зали двозалових кінотеатрів.

В кінотеатрах ІІ класу передбачається приховане прокладання трубопроводів систем опалення та вентиляції в глядацьких залах, вестибюлях, фойє та розподільчих кулуарах. Вентиляційні камери, шахти, повітропроводи, огорожі звукоглушників та звукоглушники систем вентиляції та кондиціювання повітря виконуються з матеріалів, що не горять.

Бані (БНіП Н-Л.  13-62*)  устатковуються припливно-витяжної штучною вентиляцією з підігрівом припливного повітря. В приміщеннях з повітрообміном однократним та менше, приплив може бути неорганізованим.

Подача припливного повітря та розміщення припливних отворів в роздягальнях, мийних, душових, ванних та душових кабінах повинна виключати відчуття дуття та утворення зон, що не вентилюються. Швидкість випуску повітря з припливних отворів в роздягальнях, мийних, душових, ванних та душових кабінах слід приймати не більше 0,7м/с, в інших приміщеннях – на більше 1,5 м/с. Швидкість повітря в витяжних решітках повинна бути не більше 2 м/с.

Верхня частина припливних та витяжних решіток повинен бути на відстані не більше 400 мм від стелі. Конструкція решіток повинна забезпечувати регулювання повітря, що пропускається.

Витяжні системи вентиляції повинні бути роздільними для наступних приміщень: роздягалень, мийних, душових, парильних, ванних, душових кабін, брудної половини дезінфекційних камер, чистої їх половини, вбиралень та останніх приміщень
В дезінфекційних камерах встановлюється аварійна вентиляція в десятикратному об’ємі, витяжним осевим вентилятором з утепленим клапаном. Приплив неорганізований, через зовнішні вікна та двері, що відкриваються. При роботі аварійної вентиляції допускається тимчасове охолодження приміщень.

В приміщенні для топки пічок-кам’янок передбачається, зазвичай, штучна припливно-витяжна вентиляція у трикратному об’ємі. 

В роздягальнях та мийних бань місткістю 200 місць та більше допускається пристрій повітряного опалення, сумісного з припливною вентиляцією, без рециркуляції повітря, але з урахуванням можливості рециркуляції повітря в неробочий час. Температура припливного повітря повинна бути не більше 70˚С. В якості теплоносія для систем вентиляції та повітряного опалення приймається пар з тиском до 5 ати або вода з температурою не вище 150˚С. Трубопроводи для систем вентиляції прокладають окремою ниткою.

Припливне повітря для компенсації повітря, яке видаляється з ванної та душових кабін, повинен подаватися через роздягальні при кабінах. При відсутності організованого припливу, кратність повітрообміну в роздягальнях, мийних, душових, парильних, ванних та душових кабінах приймається 1,5. В банях місткістю 200 місць та більше, при розрахунковій температурі зовнішнього повітря для проектування опалення нижче -20˚С, в тамбурах вхідних дверей рекомендується пристрій повітряних теплових завіс. Не допускається розміщення вентиляційних каналів в товщі зовнішніх та внутрішніх стін приміщень з мокрим та вологим режимами. Витяжні канали з таких приміщеннях повинні вкладатися з нахилом в сторону руху повітря та відводом конденсату з повітроводів та вентилятора.

Пральні (БНіП П-Л. 14-62)  обладнуються припливно-витяжною вентиляцією з підігрівом припливного повітря.

В пральнях та сушильно-гладильних цехах подача припливного повітря виконується в верхню частину та робочу зони; в інших приміщеннях пралень, зазвичай, - тільки в верхню зону.

В пральнях продуктивністю 1000 кг та більше білизни в зміну, вентиляційні витяжні системи повинні бути роздільними для наступних приміщень: цехи прийому білизни, прального та сушильно-гладильного цехів, душових, вбиралень. Вентиляційні системи пралень не повинні об’єднуватися з вентиляційними частинами будівлі, які вентилюють приміщення іншого призначення.

Баланс припливу та витяжки повинен прийматися з таким розрахунком, щоб забезпечити перетікання повітря з приміщення видачі чистої білизни в приміщення прийому брудної білизни.

Сушильно-гладильні машини пралень устатковуються місцевими відсосами. Вентиляційне обладнання сушильно-гладильних машин повинно блокуватися з технологічним обладнанням.

Тиск пари для калориферів повітряного опалення та вентиляції приймається не вище 5 ати. Характерний тиск пара для технологічного обладнання наступні: пральні машини – 1,5-2 ати, сушильно-гладильні машини – 6-8 ати. Паропроводи до калориферів вентиляційних систем виконуються окремою гілкою від розподільчої гребінки.

В пральнях продуктивністю 3000 кг білизни та більше в зміну допускається  пристрій повітряного опалення, сумісного з припливною вентиляцією, без рециркуляції повітря, але з розрахунком можливості рециркуляції повітря в неробочий час.

В приміщеннях сортування білизни додатково до основної облаштовується аварійна вентиляція. Відносна вологість повітря приймається в пральному цеху – 70%, в сушильно-гладильному – 60%.

Магазин (БНіП Н-Л. 70-70)  обладнуються припливно-витяжною  вентиляцією.

В магазинах з торговими залами загальною площею 150 м та менше проектується природна вентиляція. При торгових залах загальною площею 2700 м та більше проектується кондиціювання повітря при розрахунковій зовнішній температурі  для теплої пори року 25˚С та вище  (по параметрам А). В ІV кліматичному районі кондиціювання повітря допускається для магазинів з загальною площею торгових залів 900 м та більше. В магазинах з окремими залами продовольчих та непродовольчих товарів проектуються самостійні системи вентиляції цих приміщень.

Магазини, які вбудовані в будівлі іншого призначення, повинні мати самостійні системи вентиляції. В охолоджуваних камерах для зберігання овочів та фруктів проектується припливно-витяжні системи вентиляції. Тамбури входів для покупців в магазинах з торговими залами загальною площею 150 м та більше при розрахунковій температурі зовнішнього повітря -15˚С та нижче обладнуються повітряними або повітряно-тепловими завісами. В адміністративних та побутових приміщеннях вентиляція проектується по нормам (БНіП П-М. 3-68).

В торгових залах магазинів допускається рециркуляція повітря, окрім торгівельних залів з хімічними, синтетичними або пахучими речовинами. При рециркуляції забезпечується подача зовнішнього повітря в об’ємі не менше 20 м³/год на людину. Двигуни вентиляційних систем, які працюють на рециркуляцію, повинні бути зблокованими з димовими датчиками, які відключають систему рециркуляції при появі диму в приміщенні.

Розрахунок повітрообміну в торгівельних залах здійсняється на поглинання тепловиділень людей, обладнання, освітлення та сонячної радіації з перевіркою на гранично допустиму концентрацію вуглецю.

Теплопроникнення від сонячної радіації через вітрини з одинарним склом приймаються з коефіцієнтом 1,15. Для розрахунку вентиляції,  кількість людей в торгівельних залах приймається за площею залів (включаючи площу, що займає обладнання) на одну людину: в продовольчих та непродовольчих магазинах до 2,5 м; в меблевих, музикальних та магазинах електротоварів до 3,5 м. Вентиляція для зовнішнього повітря розраховується по параметрам А.

Температура припливного повітря в зимній час повинна бути не нижче +12˚С. БНіП П-Л, 7-70 розповсюджується на проектування продовольчих магазинів з площею торгових залів до 900 м та непродовольчих – до 5400 м включно.